Діти з СДУГ

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю ー це поліморфний клінічний синдром, головним проявом якого є порушення здатності дитини контролювати свою поведінку, що виявляється моторною гіперактивністю, порушенням уваги та імпульсивності. 

Діти з СДУГ зазвичай є об'єктом пильної уваги психологів, педагогів, дефектологів, логопедів, як труднообучаемые або педагогічно запущені. Однак причина їх «поганого» поведінки полягає в органічному ушкодженні головного мозку, що стався ще до народження дитини або в самому ранньому його дитинстві, а зовсім не в розбещеності або поганому вихованні.
Вважається, що в середньому близько 5 % дітей шкільного віку страждають СДУГ, частіше - хлопчики (співвідношення хлопчиків і дівчаток 5:1).

Статистика говорить про те, що в Україні таких дітей 4 - 18%, у США - 4 - 20%, Великобританії - 1 - 3%, Італії - 3 - 10%, У Китаї - 1 - 13%, в Австралії - 7 - 10%. Хлопчиків серед них у 9 разів більше, ніж дівчаток. Актуальним проблемним фактором розвитку сучасної дитини є синдром гіперактивності, який, за даними Міністерства охорони здоров’я України, притаманний сьогодні від 50 до 150 тис. дітей дошкільного віку.

Причини виникнення СДУГ

Велику роль у розвитку СДУГ відіграє спадкова схильність, зазвичай у когось з близьких родичів дитини в дитинстві виникали подібні проблеми. Ушкодження головного мозку до народження відбуваються внаслідок патології вагітності та пологів (хронічної гіпоксії плода, хвороб, токсикозів, поганого харчування вагітної, загрози переривання вагітності, вживання алкоголю і куріння вагітної, недоношеності, переношенности, швидких пологів або слабкої родової діяльності та ін). Фактори, що впливають на дитину в ранньому дитинстві, - це недоїдання і різні захворювання, що призводять до кисневого голодування головного мозку (зокрема, бронхіальна астма або вади серця (детальну інформацію про порок серця у дитини читайте тут ), супроводжуються серцевою недостатністю).

Негативну роль відіграють виховання в неповній сім'ї, повторний шлюб батьків, часті конфлікти у сім'ї, різні підходи до виховання дитини у батьків, низький рівень освіти батьків, тривала розлука з батьками, проживання у бабусі з дідусем або в інтернаті, тривалий тяжке захворювання та/або смерть одного з батьків, алкоголізм і наркоманія у родичів, низька матеріальна забезпеченість сім'ї, несприятливі побутові умови, в т.ч. відсутність у дитини окремої кімнати та ін.

 Прояви СДУГ

• Гіперактивність (надмірна рухова розгальмування, є проявом стомлення).
• Дефіцит уваги (нездатність утримувати увагу на чому-небудь протягом певного відрізка часу. Це довільна увага організовується лобовими частками. Для нього потрібна мотивація, розуміння необхідності зосередитися, то є, достатня зрілість особистості).
• Імпульсивність (нездатність загальмувати свої безпосередні спонукання. Такі діти часто діють, не подумавши, не вміють підкорятися правилам, чекати. У них часто змінюється настрій.).

Батьків зазвичай дратує неспокійний, неслухняний, нав'язливий, неакуратний дитина, не здатний виконувати щоденні доручення і допомагати по дому. Мало того, вони, часто не знаючи і не розуміючи специфіки і природи такої поведінки дитини, постійно його лають і карають, порівнюють з більш благополучними дітьми, братами і сестрами. Конфлікти виникають не тільки в спілкуванні з однолітками, але і в сім'ї. Тому з часом дитина з СДУГ стає ізгоєм, у нього формується тривожність і невпевненість в собі, низька самооцінка. І якщо батьки поставляться неуважно до проблем сина або дочки, не проявлять терпіння, розуміння й наполегливості, у дитини може виробитися деструктивну поведінку.

Симптоми, схожі з проявами СДУГ, можуть зустрічатися і інших захворюваннях, у тому числі і при психічних розладах. Правильно оцінити стан дитини можливо лише при одночасному тривалому спостереженні фахівців: невролога, психіатра, педагога, психолога. 
Деструктивну поведінку. Асоціальну і агресивна поведінка у дітей з СДУГ формується в умовах неправильного ставлення до дитини, коли їм не займаються, а у вихованні допущені серйозні помилки.

Корекційна робота з дітьми з СДУГ має бути спрямована на вирішення таких завдань:

• Нормалізація атмосфери в сім’ї, налагодження взаємин з членами сім’ї, а також вироблення адекватного ставлення родини до дитини з урахуванням її особливостей, навчання членів родини уникати конфліктних ситуацій.
• Досягнення максимально можливої для дитини слухняності, розвиток охайності, навичок самоорганізації; формування здатності планувати і доводити до кінця свої дії, розвивати почуття відповідальності за свої вчинки.
• Навчання дитини правильному вербальному спілкуванню, контролю своїх емоцій і вчинків; розвиток навичок ефективної соціальної взаємодії з оточуючими людьми.
• Встановлення контакту із вихователями дошкільного закладу, ознайомлення їх з особливостями та проявами синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, а також з ефективними методами взаємодії з такими дітьми.
• Досягнення підвищення самооцінки у дитини, впевненості в своїх силах за рахунок засвоєння нею нових знань та вмінь, досягнень у навчанні і повсякденному житті. Необхідно виявити сильні сторони особистості дитини і добре розвинуті вищі психічні функції для того, щоб спиратися на них у подоланні наявних труднощів.

Одним з напрямків власне корекції дітей зі СДУГ є нейропсихологічна корекція, що включає в себе розтяжки, дихальні вправи, вправи для дрібної моторики, окорухальні вправи, вправи для релаксації, вправи для розвитку комунікативної та когнітивної сфери.

Рекомендації батькам щодо організації взаємодії з дитиною зі СДУГ

Батьки мають поважати свою дитину, приймати її такою якою вона є. Бути реалістичними щодо очікувань та вимог. 

Батьки мають організувати режим дня та розклад якого має дотримуватись дитина, з урахуванням всіх особливостей синдрому. Строге розташування режимних елементів (сон, приймання їжі, ігри (активні і пасивні).  Розклад дня має бути прикріплений на видному місці. Кожна зміна в розкладі має бути пояснена дитині завчасно. 

Батьки мають постійно підтримувати дисципліну, та дотримуватися встановлених правил, які їм зрозумілі. Бажано уникати повторення вказівок і вимог. Якщо дитина порушує правило, необхідно зробити лише одне попередження. Дитина має зрозуміти, що порушення правил несе за собою наслідки, батькам потрібно пояснити, що це за наслідки. Якщо дитина дотримується правил, їй дається невеличке заохочення. З дитиною розмовляти стримано, м’який тембр голосу, опускаючись до рівня дитини. 

Батьки мають уникати високих тонів голосу, кричати на свою дитину - адже дитина може просто не почути і не зрозуміти адресовані до неї слова, особливо коли на неї кричать. 

Спілкування з дитиною має носити позитивний характер. 

Важливо допомогти близьким оточуючим зрозуміти дитину. 

Важливо давати дитині можливість витрачати надлишкову енергію, гарним виходом буде заняття фізичною культурою (плавання, футбол) та танці.

В цьому відео більш детально пояснюється, що ж таке СДУГ